457
Книга Неємії 1. 2.
31. І з синів Харимових: Елїезер,Ішшія, Малхія, Шемаїя, Симеон,
32. Бенямин, Маллух, Шемарія;
33. І з синів Хашумових: Матнай,Матата, Завад, Елифєлєт, Еремай, Манассія та Шимей;
34. 1 з синів Банїйових: Маадай, Амрам та Уел,
35. Бенаїя, Бидая, Келугій,
36. Банея, Меремот, Елїяшив,
37. Маттанїя, Матнай, Яасай,
Се оповіданнв Неемії, сина Ахал’їїного: В місяці Кислеві, двайцятого року*, був я в Сузах, столичному місті.
2. І прийшов Ханані, один з братівмоїх, він і кілька чоловіків з Юдеї. І спитав я їх, як проживають Юдеї, що спаслись від полону і зістались, та що дїесь у Ерусалимі.
3. 1 сказали вони менї: Ті, що зістались від полону, пробувають там, в своїх сторонах, в великій біді й в приниженні; та й мур Ерусалимський розвалений, й ворота його попалені огнем.
4. Почувши сї слова, сїв я й заплакав, і був смутний кілька день, і постив та молився передБогом небесним,
5. І говорив: Господи, Боже небес,Боже великий і страшний, додержуючий вавіт і ласку тим, що люблять тебе й перестерігають заповіді твої!
6. Нехай будуть уші твої вважливій очі твої отворені, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч благаю тебе за синів Ізрайлевих, слуг твоїх, і сповідаюсь в гріхах синів Ізрайлевих, якими согрішили ми перед тобою, согрішили — й я і дім отця мого.
7. Ми проступились перед тобою йне додержали заповідей і постанов, і ваконів, що дав єси Мойсейові, слузї твойму. * В двайцятому роцї царювання Артаксеркса.
38. Ваній, Биннуй, Шимей,
39. Шелемія, Натан, Адаїя,
40. Махнаддай, Шашай, Шарай,
41. Азаріел, Шелеміягу, Шемарія,
42. ПІаллум, Амарія та Йосиф;
43. І з синів Небових: Еїел, Маттатія, Завад, Зевина, Яддай, Йоель та Бенаїя.
44. Усї цї взяли собі жінок чужоплеміннїх, і декотрі з сих жінок породили їм дїтей.
8. Але спогадай на слово, яким заповів вси Мойсейові, слузї твойму, глаголючи: Коли провинитесь, то розсію вас поміж народами,
9. Коли ж обернетесь до мене й держати метесь заповідей моїх, і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на край неба, я звідтіль зберу вас, і приведу вас на місце, що вибрав собі, щоб імя мов там пробувало.
10. Та ж вони слуги твої й народтвій, що ти визволив силою твоєю великою і рукою твоєю могучою.
11. Прошу ж тебе, Господи! нехайбуде ухо твоє вважливе на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хотять шанувати імення твоє. І допоможи слузї твойму на сей час, та дай йому запобігти ласки в чоловіка сього, — бо я був чашником у царя.
В місяці Нисанї, на двайцятім року царя Артаксеркса, стояло перед ним вино. І я взяв вино та подав цареві, і, здавалось, не був я смутний перед ним.
2. Але царь промовив до мене: Чоготи сумний на виду; ти не слабий, сього не видко, а певно смуток на серці ? Я злякався вельми,
3. І сказав цареві: Нехай живе царьпо вік! Як же не мав бути смутним лице мов, коли город, місце гробовищ батьків моїх, стоїть опустошене, й ворота його попалені огнем!
4. І сказав царь до мене: Чого ж тибажаєш? Я помолився Богові небесному,
