Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/474

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

462

Книга Неємії 6. 7.


462 КНИГА НЕЄШЇ 6. 7.

лом, і робота спиниться; та я ще більше скріпив руки мої.

 10. 1 прийшов я в дім Шемаїї, синаДелаїї, сина Мегетавелового, й заперся він і сказав: Ходім у дом Божий в середину храма, й замкнемо за собою двері храма, бо прийдуть вбити тебе, а прийдуть вбити тебе вночі.

 11. Але я відказав: Чи може ж тікати такий чоловік, як я? Чи може такий, як я, ввійти в храм, щоб бути живим? Не піду.

 12. Я знав, що не Бог послав його,хоч він по пророцьки говорив до мене, але що то Товія та Санаваллат підкупили його.

 13. А підкупили його на те, щоб язлякався і зробив так, і согрішив, та щоб про мене пішла недобра слава, щоб вони могли мене гудити.

 14. Спомяни, мій Боже, Товію і Санаваллата по сих ділах їх, та й пророчицю Ноадїю й инчих пророків, що хотіли настрахати мене!

 15. Мур був скінчений двайцять пятого дня місяця Блула, ва пятьдесять два дні.

 16. Як почули про се всі вороги наші, й побачили се всї народи, що навкруги нас, тоді вони впали в очах своїх; вони спізнали, що се діло від Бога нашого.

 17. Окрім того писало під той часбагато старшин Юдейських листи, й посилали їх до Товії, а Товіїні листи приходили до їх.

 18. Бо багато було в Юдеї таких,що поклялись на побратимство з ним; він бо був зять Шеханїї, сина Арахового, а його син Йоханан взяв за себе дочку Мешуллама, сина Берехіїного.

 19. Навіть про добрість його говорили вони при мені, й мої слова переносились до його. Товія ж присилав листи, щоб лякати мене.

Голова 7.

Коли мур був уже готовий, і я повставляв двері, та коли були понаставляні на свою службу воротарі, і сьпівцї, й левіти,

 2. Тоді звелів я мойму братові Хананї і начальникові Ерусалимської твердині Хананївві, (бо він був більше за багатьох инчих чоловік вірний і богобоязливий),

 3. І сказав я їм: Нехай не відчиняють воріт Ерусалимських, покіль не загрів сонце, й доки ще стоять (при роботї), нехай замикають і засовують двері. І поставив я сторожами осадників Ерусалимських, кожного на свою сторожу і кожного проти свого дому.

 4. Але місто було просторне й велике, а народа в йому було небагато, й доми не були побудовані.

 5. І поклав мені Бог мій на серцезібрати старшин та вначнїйших, і народ, щоб їх перелїчити. І знайшов я родопись тих, що прийшли переднїйше, а в їй написано:

 6. Оце сини країни, що пійшли збранців, переселених Навуходонозором, царем Вавилонським, і вернулись в Ерусалим та в Юдею, кожний в свов місто, —

 7. Ті, що пійшли з Зоровавелем, Ісусом, Невмівю, Азарівю, Раамівю, Нахманївм, Мардохевм, Білшаном, МпсФеретом, Бігвавм, Нехумом, Бааною. Число людей народа Ізрайлевого:

 8. Синів Парошових дві тисячі стосїмдесять два.

 9. Синів СаФатіїних триста сїмдесять два.

 10. Синів Арахових шістьсот пятьдесять два.

 11. Синів Пах&т-Моабових, із синівІсусових і Йоабових, дві тисячі вісімсот вісїмнайцять.

 12. Синів Еламових тисяча двістіпятьдесять чотири.

 13. Синів Затту вісімсот сорок пять.

 14. Синів Закхайових сімсот шістьдесять.

 15. Синів Биннуйових шістьсот сорок вісім.

 16. Синів Бевайових шістьсот двайцять вісім.

 17. Синів Азгадових дві тисячі триста двайцять два.

 18. Синів Адоникамових шістьсотшість десять сїм.

 19. Синів Бігвайових дві тисячі шість*сот сїм.

 20. Синів Адинових шістьсот пятьдесять пять.