Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/479

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

467

Книга Неємії 10. 11.


КНИГА НЕЄМГЇ 10.11.


 6. Даниїл, Гіннетон, Барух,

 7. Мешуллам, Авія, Міямин,

 8. Маазія, Вилгай, Шемаїя: се сьвященники.

 9. Левіти: Ісус, син Азанїін,Биннуй,8 синів Хенададових, Кадмиїл,

 10. І брати їх: Шеванїя, Годія, Клита, Фелаїя, Ханан,

 11. Миха, Рехов, Хашавія,

 12. Закхур, Шеревія, Шеванїя,

 13. Годїя, Ванїй, Венинуй,

 14. Голови народу: Парош, ПахатМоаб, Елам, Затту, Банїя,

 15. Вуннїй, Авгад, Бевай,

 16. Адонїя, Бігвай, Адин,

 17. Атер, Езекія, Авур,

 18. Годїя, Хашум, Безай,

 19. ХариФ, Анатот, Невай,

 20. Магнїяш, Мешуллам, Хевир,

 21. Мешезавел, Садок, Яддуй,

 22. Фелатїя, Ханан, Анаїя,

 23. Осія, Хананїя, Хашшув,

 24. Лохеш, Пилха, Шовек,

 25. Рехум, Хашавна, Маасея,

 26. Ахія, Ханан, Анан,

 27. Маллух, Харим, Баана.

 28. І прочий народ, сьвященники,левіти, воротарі, сьпівцї, нетинеї і всї, відлучились від чужоземських народів до закону Божого; й жінки їх, сини їх і дочки їх, усї, що могли втя

1ШТИ,


 29. Пристали до братів своїх, до переднїйших їх, і дали обітницю 8 клятьбою й заприсяглись поступати по закону Божому, даному рукою Мойсея, слуги Божого, й держати й хоронити всї ваповідї Господа, Бога нашого, й постанови його й закони його,

 30. І не віддавати дочок своїх чужовемським народам, а їх дочок не брати 8а синів своїх;

 31. 1 як чужовемські народи приводити муть крам і всяку потріб на продаж у суботу, не брати в їх в суботу і в сьвятий день, а на сьомий рік усякі довги дарувати.

 32. 1 постановили ми собі за закон,давати від себе по третині секля на рік на потреби дому Бога нашого:

 33. На хлїби показні, на повсячасніхлібні приноси й на повсячасні всеп&лення кожної суботи, кожного нового місяця, в великі сьвята та инші дні сьвяточні й на жертви за гріх про очшценне Ізраїля, й на всяку потребу в домі Бога нашого.

 34. 1 ми кинули жереби про доставудров, — сьвященники, левіти й народ, коли котрому нашому родові в призначений час що року привозити їх до дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовникові Господа, Бога нашого, як се написано в законі;

 35. (І обіцялись ми) що року приносити в дом Господній первоплід ІЗ 86млї нашої і нерві плоди з усякого дерева;

 36. І приводити в дом Бога нашогодо сьвященників, що служать в домі Бога нашого, первенцїв із синів наших і 8 скотини нашої, як написано в законі, і первенцї* з товару й овець наших.

 37. І первоплід із борошна нашого іусяких приносів, і овощів 8 усякого дерева, вина й оливи ми приставляти мемо сьвященникам в комори при домі Бога нашого, й десятину з землі нашої левітам. Вони, левіти, брати муть десятину по всіх містах, де в нас хліборобство.

 38. При левітах, як вони брати мутьлевітську десятину, внаходити меться сьвященник, син Ааронів, щоб левіти десяту частку 8 своїх десятин одво8или до дому Бога нашого в кімнати, призначені на переховок;

 39. Бо в ці кімнати як сини Іврайлеві, так і левіти мали приставляти приноси: хлїб, вино й оливу. Там сьвященний посуд, і служащі сьвященники, й воротарі, й сьвівцї. І ми не опустимо дому Бога нашого.

Голова 11.

І жили старшини народу в Єрусалимі, прочі ж із народу кинули жереби, щоб одна десята часть їх ійшла жити в сьвяте місто Ерусалим, а девять в инчих містах.

 2. 1 благословив народ усїх, що самохіть вгодились жити в Ерусалимі.

 3. Оце голови в краю, що жили вЕрусалимі, — а в містах Юдеї жили, кожний в посілості своїй, по містах своїх: Іврайлитяне, сьвященники, левіти, нетинеї й сини слуг Соломонових;

 4. В Ерусалимі жили деякі з синівзо*