Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/479

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

467

Книга Неємії 10. 11.


КНИГА НЕЄМГЇ 10.11.


 6. Даниїл, Гіннетон, Барух,

 7. Мешуллам, Авія, Міямин,

 8. Маазія, Вилгай, Шемаїя: се сьвященники.

 9. Левіти: Ісус, син Азанїін,Биннуй,8 синів Хенададових, Кадмиїл,

 10. І брати їх: Шеванїя, Годія, Клита, Фелаїя, Ханан,

 11. Миха, Рехов, Хашавія,

 12. Закхур, Шеревія, Шеванїя,

 13. Годїя, Ванїй, Венинуй,

 14. Голови народу: Парош, ПахатМоаб, Елам, Затту, Банїя,

 15. Вуннїй, Авгад, Бевай,

 16. Адонїя, Бігвай, Адин,

 17. Атер, Езекія, Авур,

 18. Годїя, Хашум, Безай,

 19. ХариФ, Анатот, Невай,

 20. Магнїяш, Мешуллам, Хевир,

 21. Мешезавел, Садок, Яддуй,

 22. Фелатїя, Ханан, Анаїя,

 23. Осія, Хананїя, Хашшув,

 24. Лохеш, Пилха, Шовек,

 25. Рехум, Хашавна, Маасея,

 26. Ахія, Ханан, Анан,

 27. Маллух, Харим, Баана.

 28. І прочий народ, сьвященники,левіти, воротарі, сьпівцї, нетинеї і всї, відлучились від чужоземських народів до закону Божого; й жінки їх, сини їх і дочки їх, усї, що могли втя

1ШТИ,


 29. Пристали до братів своїх, до переднїйших їх, і дали обітницю 8 клятьбою й заприсяглись поступати по закону Божому, даному рукою Мойсея, слуги Божого, й держати й хоронити всї ваповідї Господа, Бога нашого, й постанови його й закони його,

 30. І не віддавати дочок своїх чужовемським народам, а їх дочок не брати 8а синів своїх;

 31. 1 як чужовемські народи приводити муть крам і всяку потріб на продаж у суботу, не брати в їх в суботу і в сьвятий день, а на сьомий рік усякі довги дарувати.

 32. 1 постановили ми собі за закон,давати від себе по третині секля на рік на потреби дому Бога нашого:

 33. На хлїби показні, на повсячасніхлібні приноси й на повсячасні всеп&лення кожної суботи, кожного нового місяця, в великі сьвята та инші дні сьвяточні й на жертви за гріх про очшценне Ізраїля, й на всяку потребу в домі Бога нашого.

 34. 1 ми кинули жереби про доставудров, — сьвященники, левіти й народ, коли котрому нашому родові в призначений час що року привозити їх до дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовникові Господа, Бога нашого, як се написано в законі;

 35. (І обіцялись ми) що року приносити в дом Господній первоплід ІЗ 86млї нашої і нерві плоди з усякого дерева;

 36. І приводити в дом Бога нашогодо сьвященників, що служать в домі Бога нашого, первенцїв із синів наших і 8 скотини нашої, як написано в законі, і первенцї* з товару й овець наших.

 37. І первоплід із борошна нашого іусяких приносів, і овощів 8 усякого дерева, вина й оливи ми приставляти мемо сьвященникам в комори при домі Бога нашого, й десятину з землі нашої левітам. Вони, левіти, брати муть десятину по всіх містах, де в нас хліборобство.

 38. При левітах, як вони брати мутьлевітську десятину, внаходити меться сьвященник, син Ааронів, щоб левіти десяту частку 8 своїх десятин одво8или до дому Бога нашого в кімнати, призначені на переховок;

 39. Бо в ці кімнати як сини Іврайлеві, так і левіти мали приставляти приноси: хлїб, вино й оливу. Там сьвященний посуд, і служащі сьвященники, й воротарі, й сьвівцї. І ми не опустимо дому Бога нашого.

Голова 11.

І жили старшини народу в Єрусалимі, прочі ж із народу кинули жереби, щоб одна десята часть їх ійшла жити в сьвяте місто Ерусалим, а девять в инчих містах.

 2. 1 благословив народ усїх, що самохіть вгодились жити в Ерусалимі.

 3. Оце голови в краю, що жили вЕрусалимі, — а в містах Юдеї жили, кожний в посілості своїй, по містах своїх: Іврайлитяне, сьвященники, левіти, нетинеї й сини слуг Соломонових;

 4. В Ерусалимі жили деякі з синівзо*