556
Псальма 111. 112. 113. 114. 115.
10. Страх перед Господом — початок мудростї; добрий розум у всїх, що заповідї сповняють. Хвала його по віки вічні.
Щасливий чоловік, що боїться Господа, що дуже любить заповідї його!
2. Насїннє його буде потужне на землї; буде благословений рід праведників.
3. Достаток і багацтво буде в домі його, і справедливість його буде по віки.
4. У темряві сходить сьвітло праведникам; він благий і милосердний і справедливий.
5. Благо чоловікові, що милосердується і пожичає! Він докаже справу свою на судї;
6. Він бо по віки не захитається; память праведника буде вічна.
7. Від злої вістки не злякається; серце його безпечне, вповаючи на Господа.
8. Безпечне серце його; він не боїться, поки не побачить погибелї ворогів своїх.
9. Він роздає щедро, дає вбогим; справедливість його треває по віки; ріг його в славі буде возвисшений.
10. Побачить се грішник і розсердиться; скрегочучи зубами, буде пропадати; жаданнє грішників загине.
Хвалїте, слуги, Господа, хвалїте імя Господнє!
2. Благословенне імя Господа від нинї по віки вічні.
3. Від сходу сонця до його заходу да хвалять імя Господа!
4. Високо над народами Господь, над небесами слава його.
5. Хто як Господь, Бог наш, що живе на висотах,
6. Що нахиляється, щоб поглянути на небеса і на землю?
7. Що з пороху піднїмає мізерного чоловіка, з болота підносить бідного,
8. Щоб посадити його поміж благородними, між благородними народа свого?
9. Що дає неплідній жити в домі, як щаслива синів мати.
Як виходив Ізраїль з Египту, дім Якова зпоміж людей чужої мови,
2. Стала Юдея сьвятинею його, Ізраїль царством його.
3. Побачило море і розступилось, Йордан назад повернувся.
4. Гори, як барани, скакали, горби — як ягнята.
5. Чого ж се ти, море, розступилось? І ти, Йордане, чого назад повернувся?
6. Ви, гори, що як барани скачете? Ви, горби, як малі ягнята?
7. Здвигнись перед Господом, земле, перед Богом Якова!
8. Що обернув скелю в озеро, й добув жерело з кременистої опоки.
Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!
2. Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?
3. Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить.
4. Божища їх — срібло і золото, твориво рук чоловічих.
5. Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать;
6. Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху.
7. Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла.
8. Ім рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.
9. Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
10. Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
11. Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх.
12. Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім, Ізраїля, благословити ме дім Аарона.
