673
Книга пророка Еремії 17. 18.
но, те слово Господнє? нехай станеться!
16. Я ж не квапився бути пастирему тебе й не бажав лихої години, — ти се знавш. Що мої уста вимовили, те лежить перед лицем твоїм.
17. Ой не дай же менї жахатись тебе! ти втечище мов при лихій годині.
18. Нехай посоромляться гонителімої, менї ж не дай постидатись; нехай вони задрожать, менї ж не дай лякатись; наведи на них дихолїттє й побий їх тяжким побоєм.
19. І сказав менї Господь так: Ійдий стань у воротах синів народу, що ними царі Юдейські входять і виходять, і у всїх воротах Ерусалимських,
20. І промов до них: Слухайте слово Господнє, царі Юдейські, й ви, всї Юдеї, вкупі 8 усїма осадниками Ерусалимськими, що ввіходите сими ворітьми!
21. Так говорить Господь: Стережіть ваші душі, не носіть субітнього дня ніяких тягарів, і не вносїте їх ворітьми Ерусалимськими,
22. 1 не виносїте так само субітньогодня ніякого тягару з домівок ваших, і не робіть ніякого діла, а сьвяткуйте день субітний, як се я ваповідав отцям вашим,
23. Хоч, правда, вони неслухали, йне прихиляли уха свого, а показали себе тугопшйими, щоб не слухати й не приймати науки.
24. Коли ж ви послухаєте мене всьому, говорить Господь, щоб субітнього дня не носити ніякого тягару воротами сього міста, та щоб сьвяткувати суботу, так щоб ніякого діла того дня не робити,
25. Так ворітьми сього міста входити муть царі й князі, що сидять на Давидовому престолі, що їздити муть колесницями й кіньми, вони й князї їх, Юдеї й осадники Ерусалимські, й город сей буде люден повсячасно.
26. І приходити муть із городів Юдиних і з околиць Ерусалимських, і з вемлї Беняминової, і з поділля, і з гір, і з полудня, та й приносити муть усепалення й мирні жертви й жертви хлібні й кадило у дом Господень.
27. Коли ж не послухаєте мене в тому, щоб держати субітній день сьвято й ніякого тягару не носити, входючи в ворота Ерусалимські, то я 8апалю огонь в воротях його, й пожере він палати в Ерусалимі й не погасне.
Слово, що надійшло до Еремії від Господа:
2. Устань та йди в домівку до ганчаря; там я дам тобі почути слово моє.
3. 1 пійшов я в домівку до ганчаря,і вастав його за ганчарською роботою на кружалі.
4. 1 зопсувалась посудина, що самеліпив її з глини, в руцї в його; й зробив ВІН 8НОВ із неї другу посудину, як сам схотів.
5. 1 надійшло до мене слово Господнє таке:
6. Чи не можу ж я вчинити з вами,доме Ізраїля, так, як сей ганчарь? сказав Господь. Ось, чим глина в руцї в ганчаря, тим і ви в мене в руцї, доме Ізрайлїв.
7. Часом погрожу я якому народовіабо царству, що викореню його, сокрушу, погублю;
8. Як же обернеться той народ, щоя погрожував йому, та покине ледарство своє, то я одкладаю те лихо, яке задумав йому заподіяти.
9. Часом же проречу яковіу народовічи царству підняти його вгору й утвердити;
10. Він же стане коіти зло передочима в мене й не слухати заповіту мого, — от я й відміню те добро, яким хотів наділити його.
11. Оце ж скажи мужам Юдиним іосадникам Ерусалимським: Так говорить Господь: Ось, я приготовив і задумав проти вас лихо; навертайтесь же кожний од злої дороги вашої і простуйте путі ваші й поступки ваші.
12. Вони ж кажуть: Не надійся; миходити мем своїм робом і будемо ходити упрямо 8а нашим ледачим серцем.
13. Тим же то ось як говорить Господь: Поспитайте між народами, чи хто чував коди таке? (давна) діва Ізрайлева вчинила страшенне дїло.
14. Чи покидає снїг високу скелю
