740
Книга пророка Езекиїла 23. 24.
лю) груди собі роздирати; бо так сказав я, Господь Бог.
35. Іще сказав Господь Бог так: Позаяк ти 8абула мене й одвернулась від мене, так і терпи ж за беззаконство твоє та за блудництва твої.
36. І скавав до мене Господь: Синучоловічий! хочеш Оголу й Оголиву судити? покажи ж їм гидоти їх;
37. Бо зломили менї віру, й рукисвої покрівавили, й чинили перелюбки з ідолами своїми, ба й сини, що менї породили, на їду їм присьвячували.
38. Та й ще от що вони менї чинили : того ж часу поганили сьвятиню мою, та зневажали суботи мої;
39. А як заколювали ідолам синівсвоїх, то ввіходили зарав і в сьвятиню мою, щоб її опоганити. От, що вони коїли серед мого дому!
40. До того посилали й по людей, щовдалеку сюди приходили, і ось, вони являлися, а ти вадля них купалася, підмальовувала собі очі, та прибирала прикраси.
41. 1 сїдала на пишне ліжко, а передним стояв уже стіл, а на йому поскладала кадило, менї належне, та оливу мою.
42. І лунав голос тих людей, що веселились у неї, а до тої товпи людей вводжено ще з пустинї пяниць, і запинають вони їм запинки на руки, та надівають пишні вінки на голови.
43. І сказав я про підтоптану вжеблудницю-.Тепер скінчаться вже блудування її равом із нею.
44. До неї бо приходили, як до нетрібки, — приходили й до Оголи й Оголиви, — до сих розпустних жінок.
45. Та мужі правосудні будуть судити їх судом, що на перелюбниць, та судом на душогубниць, вони бо перелюбниці, а на руках у них кров.
46. Так бо говорить Господь Бог:Скликати би на них громаду (війська), та й оддати їх на лютість і розбої.
47. І громада побе їх каміннєм і порубав мечами; і повбиває синів їх і дочки їх, а будинки їх попалить огнем.
48. Оттак вроблю я конець ровпустїв сїй землї, й усї жінки мати муть науку й не будуть чинити соромних діл, як се вони чинили;
49. І зложиться на вас кара ва вашу розпусту, й понесете кару ва ваші гріхи в ідолами вашими, й врозуміе* те, що я — Господь Бог.
І надійшло слово Господнє до мене в девятому році, у десятому місяці, на девятий день місяця* — таке:
2. Сину чоловічий! вапиши собі число сього дня, сього самого дня; сього бо самого дня вдарить царь Вавилонський на Ерусалим.
3. 1 приточи сьому неслухняному домові примір, та й промов до його: Так говорить Господь Бог: Постав котел, постав та налий в його води;
4. Повкладай в його шматки мясива, що найлучші кусні, — стегна й лопатки в усїма їх здоровенними кістками, —
5. Набери їх ів добірних овець —та й наложи під казана костей, і нехай кипить усе доти, аж і костї розваряться.
6. Бо так говорить Господь Бог:Горе крововинному місту! горе казанові варжавілому, що ржа не відстає від його! шматок ва шматком повикидають ів його, не вибираючи їх по жеребу.
7. Бо пролита ним кров і досі посеред него; на голій скелї вона, він бо не проливав її на вемлю, де б вона покрилась була порохом.
8. Щоб розбудити в собі досаду, Гінад ним помститись, оставив я пролиту ним кров на голій скелї, щоб вона не прикрилась.
9. Тим же то так говорить ГосподьБог: Горе місту крововинному! з його накладу я величезну купу.
10. Додавай підпалу, роздувай огонь;виварюй мясиво, нехай усе аж загусне й костї порозпадаються.
11. Тоді постав порожного казанана жару, щоб розжаривсь і мідь його розпустилась, і нечисть в йому витопилась, і ржа його зникла.
12. Та шкода тяжкої праці! гртба* IV. Дар. 25.
