Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/856

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

18

Євангелия від сьв. Маттея 14. 15.


18 ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАТТЕЯ 14. 15.


 27. Ісус же заговорив зараз до них,глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.

 28. Петр же, озвавшись, каже доНего: Господи, коли се Ти, звели менї йти то Тебе по водї.

 29. Він же рече: Іди. І вийшов Петріз човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.

 30. Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.

 31. Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?

 32. І як увійшли вони в човен, утихвітер.

 33. А ті, що були в човні, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.

 34. І, попливши, прибули вони вземлю Генисарецьку.

 35. І познавши Його тамешні люде,послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;

 36. і благали Його, щоб тільки^приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.

Голова 15.

Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусялиму, кажучи:

 2. Чого Твої ученики переступаютьпереказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.

 3. Він же, оввавшись, рече до них:Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого ?

 4. Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.

 5. Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,

 6. той може не поважати батькасвого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.

 7. Лицеміри, добре прорік про васІсаія, глаголючи:

 8. Народ сей цриближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шьнує, серце ж їх далеко від мене.

 9. Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.

 10. І, прикликавши людей, рече доних: Слухайте та й розумійте :

 11. Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст. те сквернить чоловіка.

 12. Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фариееї. чувши слово, поблазнились?

 13. Він же, озвавшись, рече: Усякарослина, що не насаджував Отець мін небесний, викоренить ся.

 14. Не вважайте на них: проводирівони слїпі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.

 15. Озвав ся ж Петр і каже до Него:Виясни нам сю приповість.

 16. Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?

 17. Чи ще не зрозуміли, що те, щ<>входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;

 18. а те, що виходить із уст, береться з серця, і воно сквернить чоловіка.

 19. Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадіж, криве сьвідкуваннє, худа.

 20. Оце, що сквернить чоловіка; аїсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.

 21. Вийшов тоді Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонеькі сторони.

 22. Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.

 23. Він же не відказав їй, нї слова.І, приступивши ученики Його, бла гали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.

 24. Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Івраїлевого.

 25. Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучп: Господи, поможи менї.

 26. Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.