Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/880

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

42

Євангелия від сьв. Марка 6. 7.


42 6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАРКА 6. 7.

ли, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.

 34. І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато.

 35. І як уже багато часу минуло,приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, —

 36. відпусти їх, щоб, пійшовши пооколичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.

 37. Він же, озвавшись, рече до них:Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двісті денариїв хлїба, й дамо їм їсти? Зо. Він же рече до них: Скільки хлібів маете? йдіть та подйвіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві рибі.

 39. І звелів їм садовити всїх купаколо купи на зеленій траві,

 40. і посідали вони ряд коло ряду посотням і по півсотням.

 41. І, взявши пять хлібів та дві рибі, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві рибі поділив усїм.

 42. І їли всї, й наситились.

 43. І набрали окрушин дванайцятьповних кошів, та й із риб.

 44. А тих, що їли хлїби, було з пятьтисяч чоловіка.

 45. 1 зараз примусив учеників своїхувійти в човен, та плисти на той бік попереду ’д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.

 46. І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.

 47. І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі.

 48. І бачив, як вони силкувались,веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх.

 49. Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:

 50. всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.

 51. 1 ввійшов до них у човен; і втихвітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.

 52. Не зрозуміли бо про хлїби: булобо серце їх засліплене.

 53. 1, перепливши, прибули в землюГенисарецьку, й причалили.

 54. І як вийшли вони з човна, зараз,пізнавши Його,

 55. кинулись по всій тій околицї, тай почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.

 56. І куди нї приходив Він, у села,чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.

Голова 7.

І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.

 2. І, побачивши деяких з учениківЙого, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:

 3. (бо Фарисеї і всї Жиди, поки полокіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;

 4. і з торгу, поки не обмиють ся, неїдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столівХ

 5. Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?

 6. Він же, озвавшись, рече їм: Щодобре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанув, серце ж їх далеко від мене.

 7. Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, ваповідей чоловічих.

 8. Занехаявши бо заповідь Божу,держите ви переказ чоловічий, обмиваннб глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.

 9. І рече до них: Добре відкидаєтеви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.

 10. Мойсей бо сказав: Поважайбатька твого й матїр твою; і: Хто