55
Євангелия від сьв. Луки 1.
3. І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу ?
4. 1 поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже.
5. І, ввійшовши в гріб, побачилимолодця, сидячого 8 правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.
6. Він же рече їм: Не жахайтесь.Ісуса шукаєте Назарянина, рознятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.
7. Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам.
8. І вийшовши вони хутко, побігливід гробу; бо обняв їх трепет і страх, та й нікому нічого не сказали: боялись бо.
9. Воскреснувши ж уранці первогодня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що 8 неї вигняв сім бісів.
10. Вона пійшовши, сповістила тих,що були з Ним, як сумували та плакали.
11. А ті, почувши, що живий, і вона Його бачила, не поняли віри.
12. Після ж того ДВОЇМ І8 них в дорозі явив ся в иншому виді, як ійшли на село.
13. І вони, пійшовши, сповістилидругих, та й тим не поняли віри.
14. Опісля явивсь одинайцятьом їмсидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстокостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
15. 1 рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте ввангелию усякому твориву.
16. Хто вірувати ме та охреститься, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся.
17. Ознаки ж віруючим такі будуть:імям моїм бісів виганяти муть; мовами заговорять новими;
18. гадюк брати муть, і, коли смертнього чого вишоть, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть.
19. Господь же, після того, як промовив до них, возніс ся на небо, й сів по правиці в Бога.
20. Вони ж вийшовши, проповідували всюди, а Господь допомагав, і слово стверджував услід ознаками. Амінь.
Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре внані нам речі,
2. як передали нам ті, що 8 починубули самовидцями й слугами слова;
3. то здалось і мені гаравд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Тєофилє,
4. щоб знав певноту того, чого тебенавчено.
5. Був за Ірода, царя Юдейського,один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його 8 дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6. Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх 8аповідях та наказах Господніх безпорочні.
7. І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8. Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9. то, звичаєм сьвященства, довелосьйому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10. А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11. Явив ся ж йому ангел Господень,стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12. І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13. Рече ж до него ангел: Не лякайся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14. І буде радість тобі й веселість; імногі різдвом його радувати муть ся. бв
