Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/926

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

88

Євангелия від сьв. Луки 23. 24.


88 6ВАНГЕЛИЯ ВІД


 48. І ввесь народ, що зійшов ся насю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.

 49. Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом ва Ним із Галилеї. дивлячись на се.

 50. І ось чоловік, на ймя Йосиф, щобув радник, чоловік добрий і праведний,

 51. (сей не пристав до ради й ділаїх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;

 52. сей, прийшовши до Пилата, просив тіла Ісусового.

 53. І, знявши Його, обгорнув Йогоплащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи ніхто не лежав.

 54. 1 був день пятниця, а субота сьвітала.

 55. Поприходивши ж слідом жінки,що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.

 56. І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.

Голова 24.

Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.

 2. Знайшли ж камінь відкочений відгробу.

 3. І ввійшовши не внайшли тіла Господа Ісуса.

 4. І сталось, як здумілись вони відсього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.

 5. Як же полякались вони й нахилили лице до землі, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?

 6. Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,

 7. глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути. о

 8. І згадали слова Його,

 9. і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всіх инших.

СЬВ. ЛУКИ 23. 24.


 10. Була ж Мария Магдалина, таЙоанна, та Мария Яковова, й иніпі з ними, що оповідали перед апостолами се.

 11. 1 явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.

 12. Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.

 13. І ось двоє з них ійшло того ждня на село, зване Емаус,гоней 8 пгістьдесять од Єрусалиму.

 14. 1 розмовляли вони між собою провсе те, що стало ся.

 15. 1 сталось, як розмовляли вони таперепитувались, і сам Ісус наближавшись, ійшов з ними.

 16. Очі ж їх були в держані, щоб непізнали Його.

 17. Рече ж до них: Що се за речі,про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумувте?

 18. Озвав ся ж один, на ймя Клеопай каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?

 19. І рече їм: Що ж таке? Вони жсказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всім народом,

 20. як видали Його архиєреї та кия§ї наші на суд смертний і розпяли Його.

 21. Ми ж уповали, що се Він, щомає вбавити Івраїля; а до всього тої» третій се день іде сьогодні', як се стало ся;

 22. тільки ж і жінки деякі 8 нашихналякали нас, бувши рано при грек бі’ ^

 23. і, не знайшовши тіла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Вія живий.

 24. І пійшли деякі 8 наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.

 25. І рече Він до них . о безумні і ліниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!

 26. Чи не мусів се терпіти Христосі ввійти в славу свою?

 27. І, почавши від Мойсея і від усіх