116
Дїяння сьвятих Апостолів 21. 2.
Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20. Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустїе, і нехай нїхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
21. Треба ж, щоб 8 мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22. почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один І8 сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23. І поставили двох: ЙосиФа, званого Варсавою, котрого 8вали також Юстом, та Маттія.
24. І молячись, казали: Ти, Господи,що знаєш серця всїх, покажи одного 8 сих двох, котрого вибрав єси,
25. приняти долю служення сього йапостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26. І кинули жереб про них; і впавжереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
2. І роздав ся вразу гук* із неба, мовби од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сиділи.
3. І явились їм поділені язики, нїбиогняні, і сїв на кожному з них.
4. І сповнились усї Духом сьвятим,і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5. Домували ж у Єрусалимі Жиди,люде побожні, 8 усякого народу під небом.
6. Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7. Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
8. Як же се чуємо кожний власнуговірку свою, в якій родились,
9. ПарФяне, й Мидяне, й Єламити, й* ПІум. що домуємо в Месопотамиї, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Авиї,
10. і Фригиї, і Памфилиї, й Єгипті,і в сторонах Ливийських, що кодо Киринеї, і захожі Римдяне, 3 Жиди, і нововірцї,
11. Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
12. Здуміли ся ж усї, і в сумніві катзали один до одного: Що се мав бути?
13. Инші ж, сьміючись, казали, щомолодим вином повпивались.
14. Ставши ж Петр з одинаіщятьма,8НЯВ голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителі Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15. Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16. А єсть се, що промовив пророкЙоіл:
17. І буде останнього дня, глаголеБог, виллю я Духа мого на всяке тї* ло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видіння бачити муть, і старшим вашим сне снити муть ся;
18. і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19. І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на 8емлї: кров і огонь і димову куряву.
20. Сонце обернеть ся в темряву, імісяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21. І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22. Мужі Ізраїлські, вислухайте сїслова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23. Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоз дивши, вбили.
24. Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути'від неї.
25. Давид бо глаголе про Него: Мав
