Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/953

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

115

Дїяння сьвятих Апостолів 21.


ДІЯННЯ СЬВЯТИХ АПОСТОЛІВ 1.

був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив вси куди хотів; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш.

 19. Се ж промовив, означуючи, якоюсмертю прославить Бога. І, сказавши се, рече йому: Йди слїдом за мною.

 20. І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слїдом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?

 21. Сього побачивши Петр, кажеІсусові: Господи, сей же що?

 22. Рече йому Ісус: Коли схочу, щобвін пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.

 23. І пійшло слово се між братів,що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того?

 24. Се той ученик, що сьвідкує просе, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його.

 25. Єсть же й иншого багато, щозробив Ісус, що, коли б писати в’осїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.

ДІЯННЯ СЬВЯТИХ АПОСТОЛІВ.

голова і. Перве оповіданнє написав я, Теофилє, про все, що Ісус робив і навчав,

 2. аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;

 3. перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днів, і гла-1 голав про царство Боже;

 4. і, вібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.

 5. Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.

 6. Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?

 7. Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй власті.

 8. А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всій Юдеї і Самариї, і до краю землї.

 9. 1, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.

 10. І, як вони пильно дивились нанебо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,

 11. котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, диблячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як виділи ви Його, сходячого на небо.

 12. Тоді вернулись вони в Єрусалиміз гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.

 13. І ввійшовши, зійшли на гірнишо, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип таТома, Вартоломей и Матей, ЯковАлхеїв таСимон Зилот, та Юда Яковів.

 14. Усї вони пробували однодушнов молитві і благанню — з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.

 15. І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):

 16. Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схотіли Ісуса.

 17. Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.

 18. Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.

 19. І відомо стало всїм домуючим у