Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/959

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

121

Дїяння сьвятих Апостолів 6. 7.

ДІЯННЯ сьвятих вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.

Голова 6.

Утиї ж днї, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх.

 2. Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не личить нам, покинувши слово Боже, служити при столах.

 3. Вигледїть же, брати, сїм мужів І8вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.

 4. Ми ж у молитві і в служенню слова пробувати мем.

 5. І вподобалось слово всїй громаді;і вибрали СтеФана, чоловіка, повного віри і Духа сьвятого, та Филипа, та Прохора, та Никанора, та Тимона, та Пармена, та Миколая, нововірця 8 Антиохиї,

 6. котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них.

 7. І росло слово Боже, і намножувалось число учеників у Єрусалимі вельми, й велике множество сьвященихів покорилось вірі.

 8. СтеФан же, повний віри й сили,робив чудеса і 08НЯКИ великі між народом.

 9. Устали ж деякі 8 школи, 8ваної Либертинцїв, та Киринейцїв, та Александрийцїв і тих, що 8 Киликиї та Авиї, перепитуючись І8 СтеФаном.

 10. І не 8Д0ЛЇЛИ встояти проти премудрости й духа, яким глаголав.

 11. Тоді під’устили вони людей, щобказали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.

 12. І підбурили народ, і старшину,й письменників, і напавши схопили його, і привели в раду,

 13. і поставили кривих сьвідків, щокавали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону:

 14. чули бо ми, як він казав, що ІсусНаворей зруйнує місце се й перемі

АПОСТОЛІВ 5. 6. 7. 121

нить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.

 15. І дивлячись пильно на него всї,що сидїли в радї, виділи лице його як-би лице ангела.

Голова 7.

Каже тодї архиврей: Чи справді се так?

 2. Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Месопотамії*, перш нїж оселив ся він у Харанї,

 3. і рече до него: вийди 8 вемлї твовї, і в родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.

 4. Тоді вийшовши 8 вемлї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив ЙОГО (Бог) у СЮ 8ЄМЛЮ, де ви тепер живете.

 5. І не дав йому наслїддя в нїй нїна ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насінню його після него, як не було в него дитини.

 6. Глаголав же Бог так, що буде насінне його захожим у вемлї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.

 7. А народ, котрому служити муть,буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.

 8. І дав йому вавіт обрізання; і такпородив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.

 9. А патриярхи черев зависть продали ЙосиФа в Єгипет; і був з ним Бог,

 10. і визволив його 8 усякого горяйого, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.

 11. Прийшла ж голоднеча на всюземлю Єгипецьку та Ханаанську, та горе велике; і не внайшли поживи отцї наші.

 12. Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгипті, післав отцїв наших найперш.

 13. А другого разу був пізнаний Йо

60*