Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/961

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

123

Дїяння сьвятих Апостолів 7. 8.


ДІЯННЯ СЬВЯТИХ АПОСТОЛІВ 7. 8. 123

глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.

 45. Котрий також узявши отцї нашівинесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отців наших, аж до днів Давидових.

 46. Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.

 47. Соломонже вбудував йому храм.

 48. Тільки ж Вишній не в рукотворних церквах домув, як глаголе пророк:

 49. Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?

 50. Хиба не моя рука зробила севсе?

 51. Люде тугопші і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.

 52. Кого 8 пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.

 53. Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.

 54. Почувши ж се, вапалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.

 55. Він же, будучи повний сьвятогоДуха, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правиці у Бога,

 56. і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.

 57. Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,

 58. і, випровадивши за город, укаменували його; асьвідкипоклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,

 59. і каменували СтеФана, молячогосьі глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.

 60. Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього ва гріх. І, се промовивши, уснув.

Голова 8.

Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всі порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.

 2. Поховали ж СтеФана побожнілюде, і счинили великий плач по нему.

 3. Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволікаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю.

 4. Которі ж порозсипались, ходили,благовіствуючи слово.

 5. 1 так, Филип, прийшовши в городСамарийський, проповідував їм Христа.

 6. 1 вважав народ на слова Филипові однодушно, слухавши і бачивши овнаки, що він робив.

 7. З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.

 8. І стались радощі великі в городітому.

 9. Один же чоловік, на ймя Симон,пробував перше у городі, і чарував та дивував народ Самарянський, кажучи, що він хтось великий.

 10. На него вважали всї від малогодо старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.

 11. Вважали ж на него через те, щодоволі часу чарами дивував їх.

 12. Як же увірували Филипу, щоблаговіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.

 13. Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.

 14. Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,

 15. котрі прийшовши, молили ся проних, щоб прийняли Духа сьвятого.

 16. (Ще бо нї на кого 8 них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)

 17. Тоді клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.