Сторінка:Сінкевич Г. Огнем і мечем т. 1.djvu/111

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 110 —

дїтвак, а хоч з тебе хитрун, там ся хитруньством не викрутиш. Вертай до Чигирина а потім до Лубнів.

Ржендзян почав ся чіхати в голову.

— Мій єгомосць, авжеж я бою ся смерти, бо хтоби ся єї не бояв, тоби ся Бога не бояв, бо се єго воля тримати при житю, або умертвити але скоро єґомосць лїзе добровільно на смерть, то се буде гріх єґомосця, як пана, а не мій, бо я слуга; проте єґомосця не покину, бо я не є жаден хлоп, але шляхтич, хоч убогий, але знов не без амбіциї.

— Знав я, що з тебе добре хлопя, скажу тобі однак: не хочеш їхати з доброї волї, поїдеш на розказ, бо инакше не може бути.

— Хочби мене навіть єґомосць забив, то не поїду! Що то собі єґомосць думає, що я який Юда, чи що, щобим мав єґомосця на смерть видавати?

Ту Ржендзян підніс руки до очий і почав голосно ревіти, отже пан Скшетуский бачив, що сею дорогою з ним собі не порадить, а не хотїв єго грозьбою силувати, бо єму було жаль хлопця.

— Слухай — сказав до него, — помочи мені не можеш, бо я прецї добровільно голови під меч не буду класти, а до Розлогів завезеш листи, на котрих менї більше як на житю залежить. Скажеш там їмосци і князям, щоби панянку безпроволочно завезли до Лубнів, бо їх инакше заскочить повстанє — і сам будеш пильнувати, щоби се як найскорше виконано. Поручаю тобі важну функцию, гідну приятеля, не слуги.

— То нехай єґомосць пішле когось иньшого; з листом кождий поїде.

— А кого я ту маю, щоби можна ся звірити? Чись здурів! Се тобі повторяю, що хочбись менї два рази вратував житє, то єще менї не зробиш такої прислуги, бо жию в терпінях, думаючи, що ся може стати, і від болю аж піт на мене виступає.

— Ах, Боже! виджу, що мушу їхати, але менї так жаль єґомосця, що хочби менї єґомосць подарував сей кропчастий пояс, то єщебим ся не потїшив.

— Дістанеш пояс, лишень справ ся добре.

— Не хочу і пояса, колиби менї лиш єґомосць позволив з собою їхати.

— Вернеш завтра чайкою, котру пан Ґродзїцкий посилає до Чигирина, а опісля без проволоки і відпочинку поїдеш просто до Розлогів. Там княгини нїчого не говори, чи менї що грозить, анї паннї, проси ли-