Перейти до вмісту

Сторінка:Сінкевич Г. Огнем і мечем т. 1.djvu/131

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 130 —

бранця?

Тугай-бей подивив ся на Скшетуского і сказав:

— Ти говорив, що се значний чоловік, а я знаю, що се посол Вишневецького, а Вишневецький любить своїх людий. Бесмілагг! оден заплатить і другий заплатить — разом…

Ту Тугай-бей задумав ся:

— Два тисячі талярів.

Хмельницький на се:

— Дам тобі два тисячі талярів.

Татарин мовчав через хвилю. Єго косі очи неначе старали ся наскрізь проникнути Хмельницького.

— Ти даш три — сказав.

— Для чого маю дати три, коли ти сам жадав два?

— Бо коли хочеш єго мати, то тобі на тім залежить, а коли тобі залежить, то даш три.

— Він менї вратував житє.

— Алла! се варта тисячу більше.

Ту Скшетуский вмішав ся до торгу.

— Тугай-бею — сказав з гнївом, — не можу тобі нїчого обіцяти з княжого скарбу, але хочбим мав зруйнувати свій маєток, то сам дам три. І маю майже якраз тілько у князя на провізиї а також добре село, то се вистарчить. А сему гетьманови не хочу завдячувати анї волї анї житя.

— А звідки ти знаєш, що я з тобою зроблю? — сказав Хмельницький.

А опісля звернувши ся до Тугай-бея, говорив:

— Війна почала ся. Пішлеш до князя, але нїм посол верне ся. Богато води в Днїпрі уплине, а я тобі завтра сам гроші відвезу на Базавлук.

— Дай чотири, то і не буду з Ляхом говорити — відповів Тугай-бей.

— Дам чотири, на твоє слово.

— Мостивий гетьмане, — сказав кошовий, — хочеш, то тобі зараз відчислю. Маю ту під стїною, може і більше.

— Повезеш завтра на Базавлук — сказав Хмельницький.

Тугай-бей витягнув ся і позїхнув.