Сторінка:Сінкевич Г. Огнем і мечем т. 1.djvu/24

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Вишневеччики! Такий молодий, а вже поручником у князя! Віват князь Ярема, гетьман над гетьманами — З князем Яремою підемо на край сьвіта! — На Турків і Татар! — До Стамбулу! — Най жиє нам милостиво пануючий Владислав IV! А найголоснїйше кричав пан Заґлоба, що сам оден готов був перепити і перекричати цілий реґімент.

 — Мосцї панове! — верещав, що аж шиби в вікнах дзвонили — вже я запізвав до суду єгомостя султана за насильство, якого допустив ся надімною в Галатї.

 — Не говори бо вацьпан дурниць, щоби ся тобі язик не вистрепив.

 — Як то, мосцї пане? А чотири артикули воєнного права? Насильство, підпал, рабунок, напад на дім! А чиж се власне не було насильство?

 — Криклива з васцї птиця.

 — Перестаньже ваше...

 — І вирок дістану, і оголошу єго безчесним, а потім війна, але вже з інфамісом (знеславленим).

 — За здоровлє вашмосцїв!

Декотрі однак сьміяли ся, а зними пан Скшетуский, бо вже ся єму трохи з чуприни курило, а шляхтич говорив і говорив, як нанятий. На щастє перервав єго теревенї якийсь другий шляхтич, що зближивши ся, сіпнув єго за рукав і промовив сьпівучим литовським говором:

Познакоми вацьпан, мосцї Заґлобо, і мене з паном намісником Скшетуским — познакоми, будь ласка!

 — Дуже радо, дуже радо. Мосцї наміснику, отеє пан Повсїноґа.

 — Подбіпєнта — поправив шляхтич.

 — Все одно! Гербу Зервіплюдри...

 — Зервікаптур — поправив шляхтич.

 — Все одно! З Псїхкішек.

 — З Мисїкішек — поправив шляхтич.

 — Все одно. Не знаю, щобим волїв, чи миші чи песї кишки. Але то певне, що анї в одних анї в других не хотївбим мешкати, бо і осидїти ся там не легко і виходити не полїтично. Мосцї пане — говорив дальше до Скшетуского, показуючи на Литовця: — От вже тиждень пю вино за гроші сего шляхтича, що має