Сторінка:С. Руданський. Веселі вірші.pdf/27

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


„Я казав усе цареві:
Ура та ура!
А воно менї казало:
Дурак та дурак!“

 

 
Жид на чатах.

Ставить Москаль Жидюка
На московські чати,
Тай і учить на сей раз
Як то чатувати:

 „Сматрі, каже, кто б нї шол,
 Ти станавісь тут же,
 Да спрашівай: кто ідьот?
 Сматрі, нє забудь же!

І как скажет тєбє: „Свой“,
Пустї єво з Богом,
А как только замалчіт,
Так бєрі такова!…“

 І сам таки край Жидка
 Іде в опівночі…
 Жидок крикнув: „Кто ідьот?“
 Витріщає очі.

Той і каже: „Ето я!“
— Ето ви, Міхало?
А я думал — ето свой,
Аж мнє страшно стало!