Сторінка:С. Руданський. Веселі вірші.pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Не зміркує бідний Сруль,
Звідки що почати.

 Далї пейса підкрутив:
 „Тепер, каже, бухну!
 Ти в бухили, Лейбо, дуй!
 Я рухили рухну!“

Не перечить грубий Жид,
Руру надуває,
А тимчасом жвавий Сруль
Курок відтягає.

 Далї рухнув за язик —
 Бухнула рушниця,
 Пішла куля Лейбі в рот,
 Грубий Жид валить ся.

А Сруль йому на відхід
Добру раду радить:
„Виплюй! виплюй! все кричить,
Оливо не вадить!“

 

 
Розмова.

Прибув Мошко з Петрополя
Тай людий дурив,
Що нїби він у столицї
З царем говорив.
 — „А як же ви говорили?“ —
 Якийсь запитав.
 „О, ми славно говорили,“ —
 Мошко відвічав: