Ф. ЕНГЕЛЬС
За наших часів усяка релігія є ніщо инше, як фантастичний відбиток у головах людей тих зовнішніх сил, що панують над ними в їхньому повсякденному житті, — і в цьому відбиткові земні сили набувають форми надприродніх. В початку історії відбиваються, по-перше, сили природи; а з дальшим розвитком з'являються в ріжних народів инші найріжноманітніші їхні образи. Цей початковий процес за допомогою порівняльної морфології, у всякому разі що до індоєвропейських народів, вивчено аж до з'явлення його в індійських водах, так само знайдено його, зокрема, в індусів, персів, римлян, германців і, оскільки вистарчає матеріялу, у кельтів, литовців та славян. Але скоро поруч із силами природи виступають так само й суспільні сили ц.-т. ті сили, що протистоять людині й панують над нею, а в той самий час вони здаються для людини чужими, з властивою для них природньою необхідністю, й нічим не ріжнились од сили природи. Фантастичні образи, в яких спочатку відбивались тільки таємничі сили природи, теперь набувають значіння суспільних атрибутів і заступають історичні сили. На дальшому ступені розвитку всі природні й суспільні таємничі сили переносяться на одного всемогутнього бога, що в свою чергу є відбитком абстрактної людини. Так зародився монотеїзм, що був історічно останнім продуктом пізнішої грецької вульгарної філософії, втіленої в єврейському, виключно національному, ієгові. В такому зручному й придатному для всіх образі релігія може продовжувати своє існування, як форма безпосереднього відчування даних відносин людей до тих природніх та суспільних сил, що панують над людьми, аж до тих пір, поки люди фактично перебувають під впливом цих сил. Ми вже не раз зазначали, що в сучасному буржуазному суспільстві люди підлягають утвореним ними ж самими економічним відносинам, виробленим ними ж таки засобам продукції, як якійсь таємничій силі. Фактична основа релігійної рефлективної діяльности продовжує таким чином існу-
