Сторінка:Тарас Шевченко. Псалми Давидови.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 13 —


И возда́стъ імъ за діла́ іхъ
Крова́ві, лука́ві,
Погу́бить іхъ, и іхъ сла́ва
Ста́не імъ въ несла́ву.

 

CXXXII.

Чи е́ що́ кра́ще, лу́чче въ св́іті,
Якъ у-ку́пі жи́ти,
Зъ бра́томъ до́бримъ добро́ пе́вне
Позна́ть, не діли́ти?
Яко мѵро доброво́ннє
Зъ голови́ честно́і
На бо́роду Ааро́ню
Спада́е росо́ю
И на ши́тиі оме́ти,
Ри́зи дороги́і,
Або́ ро́си Ермо́нськиі
На святи́і го́ри
Висо́киі Сио́нськиі
Спада́ють и тво́рять
Добро́ тва́рямъ земноро́днимъ