Ні, вже не поможе! За що ж вони розлучили Мене із тобою? — Зареготавсь, розігнався — Та в дуб головою!
190
200
Ідуть дівчата в поле жати Та, знай, співають ідучи: Як провожала сина мати, Як бивсь татарин уночі. Ідуть... Під дубом зелененьким Кінь замордований стоїть, А біля нього молоденький Козак та дівчина лежить. Цікаві (ніде правди діти) Підкралися, щоб ізлякать; Коли подивляться, що вбитий, — З переполоху ну втікать ! Збиралися подруженьки, Слізоньки втирають: Збиралися товариші Та ями копають. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони; Поховали громадою, Як слід, по закону. Насипали край дороги
210
220
Дві могили в житі. Нема кому запитати, За що їх убито? Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину. Прилітає зозуленька Над ними кувати; Прилітає соловейко. Щоніч щебетати;
6
