же погано. Татко сказав, що портрет поганий. Він сказав, що моляться тільки на бога. Він сказав, що тебе карає й хотів спалити. Жаль стало — я плакала. А потім… Потім пішла з хати й подарувала його гнівному морю.
Діодор тихо ліг, заплющив очі.
— Не діждемось плоду?
— Діждемось! — скрикнула вона й цілувала його руки.
Пригадався вітряк, немов з японського пано — розрізаний хлібним ножем.
Коли ввечері прокинувся, — старий сидів біля нього й тихо казав:
— Апсни нещасна країна. Апсни країна жорстока.
— Розкажи мені про Апсни, — попросив.
Апсни — країна горя. Вона бере свої жертви. Золото в нас під ногами, але взяти його не сміємо. Доля всміхається з гомінких гір і тікає в морські простори. Апсни. Була Росія — казав: «ти руський.» Була Грузія — казав: «ти грузин». Апсни-Апсни! Він має свій виноград, своє вино. Він має перший тютюн! Він має багато. Але Апсни — жорстокий і нещасний… Як зветься твій край?
— Україна зветься.
Вечір сутенів. Сонце сіло в море.
