Цю сторінку схвалено
буйну, неначе буря, і горду, як сокіл, ще бучніша слава. Ще й досі гудуть їй ліси невмирущу славу…
|
І от біля ставка, де верби похилилися, стоїть могила. Це юнакова. Приходять до могили люди й слухають, як шумить вітер над нею…
… Гей, гей! Гримали повстання…
… І були — тисячі, тисячі, тисячі.