І от Сонгород. За Тайгайським мостом гудуть паровики.
… Товариш Пупишкін любить говорити, як він захищав Петроград: „Ми захищали Петроград“… А коли приходить товариш Мамочка, заступник його, товариш Пупишкін питає:
— Так як по-твоєму: битіє не опредєляєт сознаніє?
— Нє!
— Дурак! Битіє завше опредєляєт сознаніє. От тобі приклад і доказ: що таке битіє?
— Сознаніє!
— Дурак!.. А що таке сознаніє?
Товариш Мамочка хилиться на канапу:
— Душенька! Яке може бути сознаніє, коли сплошна безсознательність.
Тоді товариш Пупишкін розгортає книгу й рішуче парирує удар:
— От тобі й Бухарін сказав… нарешті, й я тобі кажу!
— Нє!
— Дурак… Ти, мабуть, і сьогодні підпив?
Тоді Мамочка в обійми:
— А ти не дурак, а дура. Ти, голубок, так би мовити, під пресом авторитарности. А я от кажу: „геть усяку авторитарність і да здравствуєт колективное творчество“. Понімаєш? От де собака зарита: пролеткульт!
