Цю сторінку схвалено
Вже не видно було ні неба, ні очерету, не чув нічого. Ніби величезна гамула нависала над ним, і темніло в очах.
От простягло руку…
|
|
… Ой! — розрізав повітря задушений крик, і раптом стихло.
Промайнуло в голові „любов…“
… А пальці здавлювали горло все міцніш і міцніш. Спершу налилось лице кров'ю, а потім стало пусто, тільки десь у кутку билась думка. Потім і її не стало.
… Шарудів очерет.
