На кватирі Валентина Бродського, репортера провінціяльної газети, з раннього рання готувалися до прийому надзвичайного гостя. Власне, „товариш із центру“ мусів обідати в редактора, але редактор, Іван Сірко, ніяк не міг його прийняти: поперше, жив Сірко в надто маленькій кімнаті (в ній навіть двом тіснувато було), а подруге — його спартанському помешканню замкнутого одиночки ніяк не личило виконувати ролю закутку для банкету хоч би й з „товаришем із центру“.
Репортерова дружина — Леся — як тільки прокинулась, одразу ж метнулася по сусідах. Хотілось прийняти гостя як слід, хотілось навіть купити вина, горілки та консервів тощо але, на жаль, не було більш-менш пристойного посуду, і, головне, не було грошей на вищепоіменовані закупки. Правда, Сірко з охотою допоміг би
