відомого французського енцкилопедіста Лаґарпа ще в 1822 році. Діставши землю в околицях Акермана, вони заснували в п'яти верстах від нього колонію Шабо. Узнавши про існування наддніпрянських пісків, ці предки в 90-х роках переселилися сюди і заснували Берестечко.
— Ви не можете уявити, як моїм предкам важко було, — сказав Берґман, коли компанія, нарешті, розташувалась в абрикосовому саду виноградаря. — Місцеве населення відносилось до них надзвичайно насторожено і критично, а з другого боку — переселенцям прийшлося витримати чималу боротьбу з природою. Досить відмітити, що посадочний матеріял вони привозили на парусних катерах із Шабо, а воду для поливки посадок виноградної лози возили за кілька верст від Дніпра при цілковитій відсутности доріг.
Далі Берґман говорив про мармуровий хрущ, що систематично знищував цілі площі виноградних насаджень, про пісок, що, пересовуючись силою східніх вітрів, завжди був страшним бичем виноградаря, про весняні й осінні заморозки, про грибні хвороби, про гряд та тумани тощо.
— Не дивно, — сказав, нарешті, Берґман, — що в цих виняткових обставинах багато з моїх предків не витримали іспиту і остаточно збанкротували. Тільки надзвичайно стійкі, я б сказав, фанатики, перебороли всі перешкоди.
Сірко раптом підвівся й промовив:
