Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/106

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


44.Дочка Лавися чепуруха
В німецькім фуркальці була,
Вертілась, як в окропі муха,
В верцадло очі все пяла.
Од дзиґликаж царя Латина
Скрізь послана була ряднина
До самой фіртки і воріт;
Стояло військо тут зальотне,
Волове, кінне і піхотне
І ввесь був зібраний повіт.

45.Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у Латин;
Несли подарки пред собою;
Пиріг завдовжки із аршин.
І соли кримки і бахмутки,
Лахміття різного три жмутки,
Еней Латину що прислав.
Посли к Латину приступились.
Три рази низько поклонились,
А старший рацію сказав:

46.Енеус ностер маґнус панус
„І славний Троянорум князь,
„Шмигляв по морю, як циганус,
Ад те, о рекс! прислав нунк нас,
Роґамус, доміне Латине,
„Нехай наш капут не загине,
Пермітте жить в землі своєй,
„Хоть за пекунії, хоть ґратіс,
„Ми дякувати будем сатіс
Бенефіценції твоєй.

47.О Рекс! будь нашим Меценатом
„І ласкам туам покажи,
Енеусу зробися братом,
О оптіме, не одкажи!
Енеус прінцепс єсть моторний,
Формозус, гарний і проворний,
„Побачиш сам інноміне!
„Вели акціпере подарки
„З ласкавим видом і без сварки,
„Що прислані через мене:

84