Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/166

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Частина ѴІ.

1.Зевес моргнув, як кріль, усами,
Олимп, мов листик, затрусивсь;
Мигнула блискавка з громами,
Олимпський потрух зворушивсь.
Боги, богині і півбоги
Простоволосі, босоногі
Біжать в Олимпську карвасар.
Юпитер, гнівом розпалений,
Влетів до них, мов навішений,
І крикнув, як на гончих псар:

2.„Чи довго будете казитись
„І стид Олимпові робить?
„Що день проміж себе сваритись
„І смертних з смертними травить?
„Поступки ваші всі не божі:
„Ви на сутяжників похожі
„І раді мордувать людей...
„Я вас із неба поспихаю
„І до того вас укараю,
„Що пасти будете свиней!

3.„А вам, Олимпські зубоскалки,
„Моргухи, дзиґи, фиглярки,
„Березової дам припарки,
„Що довго буде вам в тямки.
„Ох, ви на смертних дуже ласі,
„Як Грек на ніженські ковбаси,  — 
„Все лихо на землі од вас!
„Чрез ваші зводні, женихання,
„Не маю я ушановання,  — 
„Я намочу вас в шевський квас,

144