Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/167

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


4.„Або оддам нас на роботу,
„Запру в смирительних домах;
„Там виженуть із нас охоту
„Содомить на землі в людях.
„Або я луччу кару знаю,  — 
„Ось як богинь я укараю:
„Пошлю вас в Запорожську Січ;
„Там ваших каверз не вважають,
„Жінок там на тютюн міняють,
„В день пяні сплять, а крадуть в ніч.

5.„Не ви народ мій сотворили,
„Не хист создать вам червяка;
„На щож людей ви роздрочили?
„Вам нужда до чужих яка?...
„Божусь моєю бородою
„І Гебеною пеленою,
„Що тих богів лишу чинів,
„Які тепер в війну вплетуться!
„Нехай Еней і Турн скубуться,
„А ви глядіть своїх чубів...“

6.Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила
І бите з ними мясо їла,
І по трахтирах пуншт пила;
Частенько на соломі спала,
В шенелі сірій щеголяла,
Походом на візку тряслась;
Манишки офицерські прала,
З стрючком горілку продавала,
І мерзла в ніч, а в день пеклась.

7.Венера по драгунськи  —  сміло
К Зевесу в витяжку іде,
Начавши говорити діло,
Очей з Зевеса не зведе:
„О тату сильний, величавий!
„Ти всякий помисл зриш лукавий,
„Тебе ніхто не проведе;
„Ти оком землю назираєш,
„Другим за нами приглядаєш,
„Ти знаєш, що і як і де.

11

145