Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/168

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


8.„Ти знаєш для чого Троянців
„Злим Грекам попустив побить;
„Енея з пригорщею ланців
„Велів сульбам не потопить;
„Ти знаєш лучче всіх причину,
„Чого Еней приплив к Латину
„І біля Тибра поселивсь.
„Тиж словом що опреділяєш,
„Того во-вік не одміняєш,  — 
„Відкіль же Турн тут притуливсь?

9.„І що такеє Турн за свято,
„Що не вважає і тебе?
„Фригійське племя не проклято,
„Що всякий єретик скубе;
„Твої закониб ісполнялись,
„Колиб Олимпські не мішались
„І не стравляли би людей.
„Твоїх приказів не вважають,
„Нарошно Турну помагають,
„Бо, бач, Венерин син Еней.

10.„Троянців бідних і Енея
„Хто не хотів, той не пужав,  — 
„Терпіли гірше Прометея,
„На люльку що огню украв.
„Нептун з Еолом з перепросу
„Дали такого перечосу,
„Що й досі зашпори щемлять.
„Другіїж боги... що казати?
„Діла їх лучче мусиш знати,  — 
„Енея тільки не з'їдять.

11.„О Зевс! о батечку мій рідний!
„Огляньсь на плач дочки своєй:
„Спаси народ фригійський бідний,
„Він діло єсть руки твоєй.
„Як маєш ти кого карати,
„Карай мене, карай!  —  я мати,
„Я все стерплю ради дітей!...
„Услиш Венеру многогрішну!
„Скажи мні річ твою утішну:
„Щоб жив Іул, шоб жив Еней.“

146