Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/169

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


12.„Мовчать, прескверна пащикухо!“
Юнона злобна порощить:
„Фіндюрко, ящірко, брехухо!
„Як дам  —  очіпок ізлетить!
„Ти смієш, кошеня мерзенне,
„Зевесу доносить на мене,
„Щоб тим нас привести в розлад!...
„3а кого ти мене приймаєш?
„Хибаж ти, сучище, не знаєш,
„Що Зевс мій чоловік і брат?

13.„Тобіж, Зевес, скажи, не стидно,
„Що пред тобою дрянь і прах
„Базіка о богах обидно,
„Мудрує о твоїх ділах?...
„Який ти світа повелитель
„І наш Олимпський предводитель,
„Коли, против фіндюрки пас?...
„Всесвітня волоцюга, мерзька,
„Нікчемна зводниця Цитерська,
„Для тебе луччая од нас...

14.„А з Марсом чи давно піймавши,
„Вулкан їй пелену відтяв?
„Різками добре одідравши,
„Як сучку, в ретязку держав.
„Но ти того, буцім, не знаєш,
„Як чесную її приймаєш
„І все робить для неї рад.
„Вона і Трою розорила,
„Вона Дидону погубила;
„Но все іде для неї в лад.

15.„Де ця підтіпанка вмішалась,
„То вербя золоте росло;
„Земляб щасливою назвалась,
„Колиб таке пропало зло!
„Чрез неї вся Латинь возстала
„І на Троян її напала,
„І Турн зробивсь Енею враг.
„Не можна бід всіх ізлічити,
„Яких успіла наробити
„На небі, на землі, в водах.

11*

147