Ійон — бач.
Іноси — добре, згода.
Ірис — богиня веселки, її посилали боги з усякими припорученнями.
Італія — півостров в Европі, зі сходу море Адрійське, з південного сходу море Йонське, а на заході море Тіренське і Ліґурійське.
Йовиш (польське) — Юпитер, Зевес.
Кабица — піч в сінях.
Кагал — жидівська школа, шум.
Кажан — лелик.
Калитка — гаманець.
Калос (грецьке) — хороший, добрий.
Кальний — брудний.
Канчук — нагайка.
Капама (грецьке) — печеня.
Каплиця (нім. Kapelle) — мала церковця.
Карвасар — словесний суд, що в старину бував на ярмарках по українських городах (примітка Котляревського з видання 1842. року).
Карбіж, жа́ — нарізки на дереві, для рахунку тощо.
Кари — водовозка.
Картуш — французький розбишака славний тоді своїми пригодами.
Карук — клей.
Карунка — брузумент (позумент).
Карфаген — город і держава на західно-північнім побережжу Африки, з котрим воювали Римляне.
Каюк — лодочка.
Квадранец — 1/4 години.
Кваре (лат. слово: qua-re) — з якої речі.
Кебаб (грецьке) — ласощі.
Кеп (польське дурак) — грати в кепа, грати в дурака.
Кибалка — убрання жіноче на голову.
Кибета — талант, хист.
14*
195
