Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/66

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


28.„Із дерева цього зломити
„Ти мусиш гільку хоть одну;
„Без неї бо ні підступити
„Не можна перед сатану;
„Без тільки і назад не будеш,
„І душу з тілом ти погубиш,  — 
„Плутон тебе закабалить.
„Ідиж та пильно приглядайся,
„На всі чотирі озирайся,
„Де деревце те заблищить.

29.„Зломившиж, зараз убірайся,
„Як мога швидче утікай;
„Не становись, не оглядайся,
„І уха чим позатикай;
„Хоть будуть голоси кричати,
„Щоб ти оглянувся, прохати  — 
„Гляди не озирайсь, біжи!
„Вони, щоб тільки погубити,
„То будуть все тебе манити:
„Оттут себе ти покажи!..“

30.Яга тут чорт-зна де давалась,
Еней остався тільки сам;
Йому все яблуня здавалась,
Покою не було очам.
Шукать її Еней попхався,
Втомивсь, засапавсь, спотикався,
Поки прийшов під темний ліс;
Коловсь сердешний об тернину,
Пошарпався ввесь об шепшину,
Було таке, що рачки ліз.

31.Цей ліс густий був несказанно
І сумно все в йому було;
Щось вило там безперестанно
І страшним голосом ревло;
Еней, молитву прочитавши
І шапку цупко підвязавши,
В лісную гущу і пішов;
Ішов і утомивсь чимало;
І на дворі тоді смеркало,
А яблуні ще не знайшов.

 

44