Перейти до вмісту

Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/148

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


 Хвартушок новий біленький,
 Біла сорочина.
Коралики з образочком
Шию обвивають,
І червонії кісники
Коси уплїтають.
 Сама мила, невеличка,
 І очи сивенькі,
 Коси довгії русяві,
 Личенька повненькі.

*

Стоять дїди край притвори.
Служба закінчилась,
І високая дзвінниця
Дзвонами залилась.
 Вийшов архирей, поїхав:
 Пани розійшли ся.
 Коло старцїв тілько прості
 Люде остали ся.
Остали ся прості люде,
Старцїв обдїлили,
А лїрника коло церкви
Кругом обступили.
 Обступили і просили
 Співи заспівати
 І зачали в його шапку
 Мідяки кидати.
І взяла за руку старця
Сиротина мила
І на камінь край дзвінницї
З-тиха посадила.
 І дїд сїв, настроїв лїру
 І зачав співати,
 Зачав співи їм співати
 Та на лїру грати: