»І як вложиш,« Господь каже,
»Руку у безодню,
Скажи: беру тебе, земле,
На славу Господню.«
І пійшов той по-під море,
Ходить, розважає:
— »Ану й себе помяну я!
Хто теє пізнає?!…«
III.
І спустив ся в саму бездну,
Руку опускає,
Бере землю та й до бездни
З-тиха промовляє:
»Ти розкрий ся, розверни ся,
Темная безодне!
Беру землю в імя своє
І в імя Господне!«
І узяв; іде водою,
Жменю затискає.
Лиш даремная робота:
Все вода змиває!
Поки вигулькнув із моря,
Змило все водою,
І явив ся він до Бога
З голою рукою.
Бог і каже: »Не хитри ся,
Не задумуй злого!
Іди знову, тілько імя
Не приточуй свого!«
Пішов знову, й під водою
Знов над Богом кпив ся.
І знов з голими руками
На верху з'явив ся.
