Ця сторінка вичитана
Най загине з сего сьвіта
Соломон поганець.«
І узяли його слуги
І ведуть убити,
А Соломон вірним слугам
Почав говорити:
— »Ой ви слуги, вірні слуги,
Душі не вбивайте,
Хоч ще місяць до трох років
Пережити дайте.
Я вам дам мізинний палець:
Ріжте, добрі люде.
А із нами є собака, —
З неї серце буде!«
І відтяли слуги пальця,
Серце в суки взяли
І понесли до царицї
І царицї дали.
І не стало Соломона,
І нїхто не знає,
Лиш Давид по нїм нещасний
З жалю умлїває.
V.
А Соломон серед лїса
Став думу гадати:
Днїв лиш кілька оставалось
Білий сьвіт видати.
І умив ся він, залив ся
Гіркими сльозами
І на землю сировую
Впав межи дубами.
