Ця сторінка вичитана
Земля все була як камінь,
Хлїба не родила,
І від вітру, як дорога,
Порохом пилила.
Та і люде, сказать правду,
Путя мало мали:
Божих сьвят не шанували,
Посту не тримали;
Багатії гайнували,
Обдирали бідних,
Нераз руки підіймали
Ріднії на рідних.
А найбільше було лихе,
Що смерть свою знали:
Батьки пили та гуляли,
За дїтий не дбали.
І не було путя в сьвітї,
Все в нїм зопсувалось,
І будівлє сьвітовеє
Страшно хилиталось.
II.
Видить Господь, видить Творець,
Що мир погибає, —
Архангела Гавриїла
З неба посилає.
Посилає в Назарету
До Дїви Марії —
Передати їй із неба
Вісти дорогії.
Передати її вісти,
Що Бог з неба сходить
І що Бога як дитину
Сьвята Дїва зродить.
