Перейти до вмісту

Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/231

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

 І зайшов він між горами
 Під їден місточок,
 Оглянув ся і погнув ся
 І гризе шнурочок.

Пук шнурочок! — а із міха
Як підуть гадюки!
І чоловік тілько ахнув
І заломив руки.
 Аж надходить тут і Господь
 І почав казати:
 »Хто розсипав ті гадюки,
 Мусить позбирати!«

І крилами стали руки,
Рогом ніс облив ся,
І з цїкавого сїроми
Бусель ізробив ся.

XI.

Ізробив ся з него бусель,
Та все розум має
І чи добрі, чи злі люде,
Добре розважає.
 І подякує, як хоче,
 І наробить горя…
 Раз весною прилетїли
 Буслї із-за моря.

Прилетїли і лїтали,
Місця добирали
І на клунях двох сусїдів
Гнїзда збудували.
 І в їдного добре було,
 Нїчого казати: