Перейти до вмісту

Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/298

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Що́ зігляне кругом себе,
То й питає мами.

Чи забренить коло неї
Пчілка або муха,
Чи завєть-ся, защебече
Пташка щебетуха:

»Скажи, мамо, що́ говорять,
Що́ вони щебечуть?
Чи то дїти з вітром грають,
З ненькою лепечуть?

Чи то мати доньку кличе?
Скажи, моя мати.
Може б і я полетїла
З ними погуляти?«

Чи комахів де загляне,
То і просить неньки:
»Подиви ся, моя нене,
На кучки маленькі.

Як вони билину носять,
Комашню будують,
І — ніч іде — коло неї
Сторожі вартують.

Подиви ся, як чужії
Разом ізійдуть ся,
Як кусають ся, їдять ся
І до смерти бють ся.

Мабуть, мамо, і комаха
Людський розум має,
Коли вона між своїми
Ворога пізнає.«