Ця сторінка вичитана
А то гуски не долїчиш,
А то і бичечка.
Різно бідний Пастух думав:
Звісно, в кого згуба,
Ще й у того до причинку
Гріха повна губа.
На послїдок — що́ робити! —
Пастух засїдає.
Коли гляне: поміж терен
Нїмець пролїзає.
Пролїзає… Ще нїчого:
Може і не красти,
Може в гостї йшов, сердечний,
Та не міг попасти.
От Пастух і виглядає,
Що́ то буде з того?
Нїмець вилїз, кругом глянув…
Нї, нема нїкого.
А тут саме коло терну
Череда стояла:
Він живенько за ягнятко
Та у терен драла!
»Почекай же, бісів Нїмче!«
Пастух розважає;
Взяв сопілку, засїв знову,
Нїмця виглядає.
Тілько Нїмець залїз в терен,
Дудка як заграє!
Нїмець скаче, Нїмець плаче, —
Не рад, та гуляє!