Ця сторінка вичитана
І щасливо упливали
Днї єї за днями,
Доки й туди не забралось
Лихо з пазюрами.
То не Нїмцї гнули штуки,
Добро розкрадали,
Не попи то десятину
В неї вимагали.
То все війни тяжкі були,
Де крівля все лилась,
Де й царівна Злотокрила
Ледве не залилась.
II.
Раз десятий чи двацятий
Пташка злотокрила
В синє море купати ся
Через небо плила.
І тоненькеє повітрє
Крила розсїкали,
І на крилах лучі сонця
Як діямент грали.
І прибула аж до моря,
Звилась над скалою
І на скалу опустилась
Легкою ногою.
І дивилась довго в море,
Довго виглядалась,
Знать собою як у люстрі
Пишна любувалась.
І махнула крилоньками
І на воду сїла,
