Ця сторінка вичитана
І облилась вода чиста
Кругом єї тїла.
І облилась кругом тїла, —
Що́ її чарує,
Коло того вона вєть-ся,
Те вона цїлує.
Аж тут мабуть від Причепи
На ту саму пору
Прибув Кримчук молоденький
В невидимцї к морю.
І поглянув: що́ за диво!
Дївчина і птиця!
Крила злотом відбивають,
Сама — як зірниця.
І поглянув, — серце млїє,
Так би й розтопилось!
Так здаєть-ся, то водою б
Навкруги́ обвилось!
Але дївчина на морі, —
Як її достати?
Хиба, заким з моря вийде,
Треба почекати.
От обмила ся царівна,
Із води виходить,
І на нїй вода росою
Сходить і не сходить, —
Нїби трудно, нїби нудно
З нею розлучатись,
Нїби хтїлось ще мінуту
З нею позостатись.
