Ця сторінка вичитана
Лиш як крилам страшна кримка,
Кримцї страшні крила,
Так самим нам не годить ся
Битись, Злотокрила.
А поставим в поле військо,
Військо буде битись.
А ми здалеку від себе
Будем лиш дивитись.
А з сим словом, Злотокрила,
Будь же ми здорова!
Моє військо буде в-завтра,
Будь і ти готова.«
V.
У недїлю Злотокрила
Рано пробудилась,
Полетїла у столицю,
Богу помолилась.
Відслухала Службу Божу,
Проскуру узяла,
І на степи повернулась,
На могилї стала.
Тілько стала на могилї,
Проскуру спожила,
Коли гляне: через степи
Іде вража сила.
І стріпнула ся царівна
Обома крилами,
І посипались як порох
Конї з козаками.
І зайняли цїле поле
І на полї грають,
