Ця сторінка вичитана
Довгі піки виміряють,
Палашами мають.
Огню крешуть, люльки курять,
Луки натягають,
Кричать, свистять, галасують,
Пісеньки співають.
І побавилась царівна,
Волос вириває
І гетмана з булавою
До них посилає.
Як гетмана увидали —
Не то щоб злякались,
А так, звісно, для порядку
В сотнї позбирались.
Прийшов гетман, обдивив ся:
»А що́, милі братця?
Кримчук іде на царівну —
Треба воювать ся.«
— »Та як треба, то і треба!«
Козаки озвались,
І всї разом з отаманом
У степи погнались.
І війна ж то закипіла!
Боже, твоя воле!
Людські трупи як солома
Укривали поле.
А живії по колїна
У крівлї бродили
І різались і рубались,
З місця не сходили.
