Ця сторінка вичитана
І заграють кругом труби,
І пан улїзає,
Улїзає, розбереть-ся,
Лївим вилїзає.
Потім челядь улїтає
І там зостаєть-ся,
Потім пан лягає спати,
А віщун пасеть-ся.
VIII.
Так і жив собі царевич
На своїй полянї,
Тілько й думи в нього було
Що про полюванє.
І в тих думах кілька років
В вічність полинули,
І лїта ті найщасливші
Для Мисливця були.
Після того із шостого
Чи з семого року
Залягла йому гадюка
Край лївого боку.
І згризала йому серце
З раня до смерканя
І натхнула тяжкі війни
Замість полюваня.
От-такі то річи були!
Певними часами
Полював собі Мисливий
Межи болотами.
І вбив сарну, кілька зайцїв,
Вовка і лисицю,
