Перейти до вмісту

Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/351

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


І по всьому піп виходить,
Проскури підносить
І царевича й царівну
На сьвячене просить.

II.

Піп, Причепа і Царівна
За столом сидїли,
Як звичайне на Великдень,
Спершу яйця їли,

Потім паску і ковбаси
І усе сьвячене,
На остаток надпочали
Порося печене.

І отець сьвятий говорить:
»Варто би полити,
Та Бог сьвідок, нїгде було
Крапельки купити.«

— »Та то правда, ясний отче,«
Враз Причепа каже:
»Той і легко не поїде,
Хто колїс не маже.

Десь там я привіз з собою
Барилечко цїле,
Та не знаю, сьвятий отче,
Чи ви пєте біле?«

— »Слава Богу,«⁣ отець каже:
»Що́ то розбирати!
Даня всяке за хороше
Бог велїв приймати.«

І принесли те барилко,
Пляшку наточили