Ця сторінка вичитана
Хлопцї часто задивлялись
І до неї женихались,
Та Оляна на біду
Всїм казала: »Не піду!…«
А любила лиш одного:
Хлопця Гриця молодого,
І любила не на гріх.
Він найкрасчий був за всїх:
То був хлопець чорноокий
І хороший і високий
І румяний на лицї,
Молодець із молодцїв!…
Гриць з Оляною кохались;
І на празник, як прощались
Перед коршмою колись,
Обіцяли ся зійтись,
Як начнуть ся вечерницї,
У Тетяни молодицї.
II.
За дубиною село.
Сонечко уже зайшло,
В небі зорі показались,
І дївчата позбирались,
До Тетяни побрели.
Наварили, напекли,
Стіл накрили, посїдали,
Парубків лиш тілько ждали.
От приходять парубки,
Дались чути і скрипки,
І підківки забряжчали
У дївчат і парубків.
Тілько Гриць їден сидїв
І не думав танцювати…
