Стефан (Василєвич) Руданьский уродив ся в 1831-ім (?) роцї в Хомутинцях, селї Винницкого повіту на россійскім Поділю, де отець єго був сьвящеником. О єго житю знаємо дуже мало. Дома любив приставати з наймитами і радо слухав їх оповідань; відтак збирав піснї по селах та заводив їх сам в ноти. Науку побирав спершу в духовних школах в Каменци-подільскім: мабуть около року 1843. вступив до бурси, в духовній семінарії зачав в 1851-ім роцї писати поезії в україньскій мові і на него дивили ся там як на поета. Скінчивши в 1855-ім роцї семінарію, не хотїв висьвячувати ся на попа, але пійшов до медично-хірурґічної академії в Петербурзї. Отець нерадий був тому, бо хотїв видїти єго попом, щоби було кому зістати ся на парафії, тим більше, що і старший брат єго також не хотїв попом бути. Здає ся, тому́-ж отець і не дуже щедро, та й тілько в одній половинї 5-лїтнього часу студій, спомагав єго матеріяльно, а був незадоволений з него ще й за то, що він писав поезії і листи до батька в україньскій мові. Правда, що отець і не міг дуже спомагати єго, маючи більше дїтей, як і нарікав в листї до него, що через видатки на синів попав ся в великі довги. З тої причини поет на студіях бідував нераз тяжко; своє гірке положенє описав в вірши »Студент«. На вакації не вертав ся до далекого дому, а ставав у когось за учителя для дїтей, та й виїздив з паньскою родиною кудись на село під Петербургом, в Новогородску ґубернїю. Пробовав також заробляти на житє видаванєм своїх по-
